1. Словник української мови в 11 томах

гарячково

ГАРЯЧКО́ВО. Присл. до гарячко́вий.

Очі хлопчика страшні, вони гарячково палають (Донч., V, 1957, 500);

Молодий учитель гарячково думав, зважував усе. Розумів, що виступити повинен так, щоб допомогти учням розібратися в цьому питанні правильно (Збан., Між.. людьми, 1955, 159);

Затуливши долонями вуха, вона гарячкова дочитувала книжку, і в тиші лопотіли сторінки, наче їх вітер перегортав (Коцюб., II, 1955, 220);

Заряджена злою енергією, Мариня так гарячкова почала вижбурювати речі на подвір’я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Вільде, Сестри.., 1958, 456).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячково — гарячко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гарячково — Присл. до гарячковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячково — ГАРЯЧКО́ВО. Присл. до гарячко́вий 2. Затуливши долонями вуха, вона гарячково дочитувала книжку, і в тиші лопотіли сторінки, наче їх вітер перегортав (М. Коцюбинський); Очі хлопчика страшні, вони гарячково палають (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гарячково — див. швидко Словник синонімів Вусика
  5. гарячково — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови
  6. гарячково — Гарячко́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)