1. Словник української мови в 11 томах

гаївка

ГАЇ́ВКА, и, ж., зах. Українська народна обрядова пісня; веснянка.

Колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні, пісні весільні.. — це форми музичної творчості народу українського (Іст. укр. музики, 1922, 52);

Своїм ліризмом і гумором рогуленьки споріднені з наддніпрянськими веснянками і галицькими гаївками (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаївка — Гала́гівка, гаї́вка: — весняна гра і пісня в цій грі [29] — весняні розваги, пісні в святкові дні [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. гаївка — гаї́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. гаївка — -и, ж., зах. Українська народна обрядова пісня; веснянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гаївка — Див. веснянка. Словник-довідник музичних термінів
  5. гаївка — ГАЇ́ВКА, и, ж., етн. Українська народна обрядова пісня; веснянка. А на Великдень – сидимо ми з дівчатами на вулиці. Сидимо, веснянок та гаївок співаємо (О. Кониський); У сні грали великодні дзвони й лунали гаївки (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. гаївка — ВЕСНЯ́НКА (хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін.), ВЕСНІ́ВКА, ГАЇ́ВКА зах. Десь на краю села дівчата співали веснянки (С. Словник синонімів української мови
  7. гаївка — Гаї́вка, -ки, -ці; гаї́вки, гаї́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гаївка — Гаївка, -ки ж. Весенняя хороводная игра, весенняя пѣсня въ этой игрѣ. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39. Словник української мови Грінченка