гвер
ГВЕР, а, ч., діал. Рушниця.
— В мого няня.. ночували жовніри… та чистили свої гвери (Чевдей, Вітер.., 1958, 244).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвер — Гвер: — гвинтівка, рушниця [1] — рушниця, гвинтівка [V] — гвинтівка [X] — рушниця [13;14;22;26;46-1;46-2;IV,VIII] Словник з творів Івана Франка
- гвер — (ґвер) рушниця, гаківниця, див. кріс, гвинтівка Словник чужослів Павло Штепа
- гвер — Гвер, -ра м. Ружье. Федьк. І. 4. Словник української мови Грінченка