гвіздь

ГВІЗДЬ, я, ч., діал. Цвях.

*У порівн. В моїй голові, мов гвіздь, засіла думка про Миколу та Сидора (Фр., IV, 1950, 471).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвіздь — гвоздя, ч., діал. Цвях. Великий тлумачний словник сучасної мови