1. Словник української мови в 11 томах

гемблювати

ГЕМБЛЮВА́ТИ і ГЕМБЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Стругати гемблем, рубанком.

У лісі то рубають, то пиляють, гемблюють (Укр.. казки, легенди.., 1957, 210);

Струже [майстер], гембелює, Шипом забива (Щог., Поезії, 1958, 110);

Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже і гембелює (Тич., II, 1947, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гемблювати — гемблюва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гемблювати — і гембелювати, -юю, -юєш, недок., розм. Стругати гемблем, рубанком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гемблювати — Стругати, постругати, вистругувати, вистругати, повистругувати, застругувати, застругати, позастругувати, настругувати, настругати, понастругувати, обстругувати, обстругати, пообстругувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. гемблювати — ГЕМБЛЮВА́ТИ¹, ГЕМБЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без дод., розм. Стругати гемблем, рубанком. У лісі то рубають, то пиляють, гемблюють (з казки); Струже [майстер], гембелює, Шипом забива (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. гемблювати — СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О. Словник синонімів української мови
  6. гемблювати — Гемблюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)