геоботанік
ГЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець з геоботаніки.
Розв’язання питань раціоналізації лісового господарства, використання та поліпшення кормових угідь,.. — все це вимагає участі геоботаніків (Бот. ж., X, 3, 1953, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геоботанік — геобота́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- геоботанік — -а, ч. Фахівець із геоботаніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геоботанік — ГЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець із геоботаніки. Лише в 1991 році українськими геоботаніками вперше для території колишнього Радянського Союзу був приведений повний уніфікований перелік асоціацій рослинності України (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах