геотектоніка
ГЕОТЕКТО́НІКА, и, ж. Наука, що вивчає процеси, які зумовлюють розвиток структури Землі.
Сучасний переважний напрямок розвитку геотектоніки, науки про рухи мас Землі і відповідних їм структур, виходить з припущення внутрішньої причинності рухів земної кори, тобто враховує обертовий рух Землі (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геотектоніка — геотекто́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геотектоніка — Геотектоника — geotectonics — Geotektonik — галузь геології, що вивчає будову, рухи і розвиток Землі. Див. тектоніка. Гірничий енциклопедичний словник
- геотектоніка — -и, ж. Наука, що вивчає процеси, які зумовлюють розвиток структури Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геотектоніка — ГЕОТЕКТО́НІКА, и, ж. Наука, що вивчає процеси, які зумовлюють розвиток структури Землі. Під впливом космічних факторів нового циклу змін, зокрема сонячного вітру, відбувається чергова перебудова клімату, геотектоніки та магнетизму Землі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- геотектоніка — геотекто́ніка (від гео... і тектоніка) розділ геології, вивчає структуру, рухи, деформацію та розвиток земної кори і верхньої мантії Землі. Словник іншомовних слів Мельничука
- геотектоніка — Галузь тектоніки; наука про рухи і розвиток гірських покривів Землі у глобальному масштабі; у г. створено багато тектонічних теорій; загальноприйнятою нині є теорія тектоніки плит. Універсальний словник-енциклопедія