1. Словник української мови в 11 томах

геральдика

ГЕРА́ЛЬДИКА, и, ж. Допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби та їх історію.

За останній час майже зовсім припинилась дослідницька робота в галузі допоміжних історичних дисциплін (палеографія, .. геральдика та ін.) (Розв. науки в УРСР.., 1957, 53);

// Мистецтво гербів.

Народні майстри сміливо вводять в орнамент елементи радянської емблематики та геральдики (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геральдика — гера́льдика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. геральдика — -и, ж. Допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби та їх історію. || Мистецтво гербів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геральдика — Гербознавство Словник чужослів Павло Штепа
  4. геральдика — ГЕРА́ЛЬДИКА, и, ж. Допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби та їхню історію. Виглядає на те, що саме Антоній, який безперечно розумівся на геральдиці, порадив Володимирові зробити державним символом Київської Русі тризуб (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. геральдика — гера́льдика [лат. (ars) heraldiса – геральдичне (мистецтво), від heraldus – оповісник] гербознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. геральдика — Допоміжна історична дисципліна, вивчає походження, розвиток, юридичне значення гербів, закономірності їх графічного зображення. Універсальний словник-енциклопедія
  7. геральдика — Гера́льдика, -ки, -ці (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)