гербовий
ГЕ́РБОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до герб;
// Який має зображення герба.
Записали [старшини] протестацію до гродських книг і підписалися під нею, приклавши гербові печатки. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44);
В урочистій тиші голова сільради Михайло Іванович Науменко заповняє бланк шлюбного свідоцтва, скріплює його гербовою печаткою (Кучер, Дорога.., 1958, 32).
∆ Ге́рбовий збір — особливий державний збір при оформленні майнових та інших документів і зверненні до державних установ (стягується шляхом продажу марок з державним гербом).
У 1765 р. було видано закон про гербовий збір. Цим збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32).
2. заст. Який має диплом про належність до шляхти (про людину).
— Ви гербові, пане докторе? — звернувся тут молодий священик.. —— Так, — відповів спокійно Нестор. — Але наш диплом шляхетства затратився з смертю .. діда (Коб., III, 1956, 174);
Двірський економ, гербовий шляхтич, що був колись високим урядником, обікрав касу (Март., Тв., 1954, 64).
Значення в інших словниках
- гербовий — ге́рбовий прикметник Орфографічний словник української мови
- гербовий — -а, -е. Прикм. до герб. || Який має зображення герба. Гербова марка — вид гербового знака, через продаж якої стягується гербовий збір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гербовий — ГЕ́РБОВИЙ, а, е. 1. Стос. до герба. В умовах конкурсу на проект герба Києва відзначалося, що гербова емблема має символізувати столицю як історичний, культурний та політичний центр (з наук.-попул. літ.); // Який має зображення герба. Гербовий папір. Словник української мови у 20 томах
- гербовий — Ге́рбовий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гербовий — Гербовий, -а, -е 1) Относящійся къ гербу. Гн. І. 194. 2) Гербовый. Купив гербового паперу. Шевч. (О. 1862. VI. 5). Словник української мови Грінченка