1. Словник української мови в 11 томах

гижа

ГИ́ЖА, і, ж., діал. Бруд, нечисть.

У хаті така гижа, що й навернутись гидко (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гижа — ги́жа іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гижа — -і, ж., діал. Бруд, нечисть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гижа — ГИ́ЖА, і, ж., діал. Бруд, нечисть. У хаті така гижа, що й навернутись гидко (Сл. Гр.); Це не каламутна вода правічного Тигру і не багниста гижа протоків Шатт-ель-Арабу, що тягне тебе на дно! (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах
  4. гижа — Гижа, -жі ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб. Словник української мови Грінченка