1. Словник української мови в 11 томах

гладенький

ГЛАДЕ́НЬКИЙ¹, а, е.

1. Зменш.-пестл. до гла́дкий.

Стіни гладенькі, білі, у кутку стіл,..в другому кутку ліжко (Мирний, IV, 1955, 125);

Перо рівно бігло по гладенькому папері (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 326).

2. перен. Чіткий і правильний (про мову, викладені на письмі думки і т. ін.).

Макар Іванович гладенькими фразами (звичайно, російськими) виливає на папері жаль, що несподівана слабість змушує його зректися великого обов’язку (Коцюб., І, 1955, 169);

Попробуйте переконати його [поета], що переказ більш-менш гладенькими римованими рядками газетної статті — ніяка не поезія! (Рильський, III, 1956, 414).

ГЛАДЕ́НЬКИЙ², а, е. Зменш. до гладки́й.

Гладенька, низенька, вона [мама] і по плече не сягала синові (Дім., І будуть люди, 1964, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладенький — гладе́нький 1 прикметник гла́дкий гладе́нький 2 прикметник гладки́й Орфографічний словник української мови
  2. гладенький — [гладен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. гладенький — I -а, -е. 1》 Зменш.-пестл. до гладкий. 2》 перен. Чіткий і правильний (про мову, викладені на письмі думки і т. ін.). II -а, -е. Зменш. до гладкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладенький — ГЛАДЕ́НЬКИЙ¹, а, е. 1. Зменш.-пестл. до гла́дкий. Стіни гладенькі, білі, у кутку стіл, .. в другому кутку ліжко (Панас Мирний); Перо рівно бігло по гладенькому папері (Н. Рибак); Снігова пелена була чиста, гладенька, ніде й ніким не потоптана (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гладенький — див. гладкий; рівний Словник синонімів Вусика
  6. гладенький — РІ́ВНИЙ (про поверхню — який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙ пестл., ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКО́ВАТИЙ (ПЛИСКО́ВАТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна. Словник синонімів української мови
  7. гладенький — Гладе́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гладенький — Гладкий, -а, -е 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. І. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. Словник української мови Грінченка