1. Словник української мови в 11 томах

гладкий

ГЛА́ДКИЙ, а, е. Без загинів, виступів, западин; рівний.

Тихо-тихо сковзається вода в плесі, гладка, мов дзеркало (Фр., III, 1950, 332);

Задзеленькотіли дзвіночки, й санки посунулися по гладкій дорозі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 168);

// Який не в’ється; пригладжений, прямий (про волосся).

*Образно. Хто має силу ходити по гострім камінні, то завжди перейде по ньому до чогось високого, до вищого, ніж звичайно можна дійти рівними та гладкими стежками (Л. Укр., V, 1956, 364).

ГЛАДКИ́Й, а́, е́. Який має повне тіло; вгодований, ситий.

Прийшов менший брат до старшого, а той сидить на рундуці такий гладкий та ситий, сказано — багатий (Стор., І, 1957, 31);

На цей раз попався довгий і гладкий в’юн (Стельмах, На.. землі, 1949, 326);

*Образно. Думки його були спокійні, якісь ситі та гладкі (Фр., VIII, 1952, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладкий — (про дуже товстих людей, зневажл.) як барило; як бодня; як (трохи) не лусне; шия (в’язи) хоч обіддя гни; в свою шкуру не потовпиться. Опухлі очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило (Котляревський, 1, 1952... Словник фразеологічних синонімів
  2. гладкий — Гла́дкий. Гладкий, верткий, промітний. Гладка тобі, як угор! Аж злість бере (Галіп, 14) // нім. glatt — гладкий, слизький (про дорогу), улесливий, верткий, glatt wie ein Aal — перен. слизький, верткий, як угор. Українська літературна мова на Буковині
  3. гладкий — Рівний <�як скло>; (волос) пригладжений, прямий; гладенький; огрядний, опасистий, вгодований, ситий, натоптаний, натоптуватий, товстий, тілистий; гладенький. Словник синонімів Караванського
  4. гладкий — I гл`адкий-а, -е. Без загинів, виступів, западин; рівний. || Який не в'ється; пригладжений, прямий (про волосся). II гладк`ий-а, -е. Який має повне тіло; вгодований, ситий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гладкий — 1. (шлях) рівний, вирівняний, див. гладити 2. див. товстий, ситий Словник чужослів Павло Штепа
  6. гладкий — ГЛАДКИ́Й, а́, е́. Доволі товстий, який має повне тіло; вгодований, ситий. Прийшов менший брат до старшого, а той сидить на рундуці такий гладкий та ситий, сказано – багатий (О. Словник української мови у 20 томах
  7. Гладкий — Гладки́й прізвище Орфографічний словник української мови
  8. гладкий — гладки́й : ◊ гладки́й в обходженні → обходження Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. гладкий — Бабухатий, баклажанистий, бамбухатий, барилкуватий, барилькуватий, бокастий, бокатий, бочкуватий, буматий, бодня, брезклий, важкоплечий, вгодований, викоханий, випасений, вислозадий, відгодований, відкоханий, воластий, габаритний... Словник синонімів Вусика
  10. гладкий — РІ́ВНИЙ (про поверхню — який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙ пестл., ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКО́ВАТИЙ (ПЛИСКО́ВАТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна. Словник синонімів української мови
  11. гладкий — Гладки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)