глитаєнко
ГЛИТАЄ́НКО, а, ч. Син глитая.
Останнім приплив із своїми краянами Федір Андріяка,.. який щоліта бився на сільських храмах з хутірськими глитаєнками (Гончар, Таврія.., 1957, 13);
Підводжу очі, а то наш-таки сільський один, глитаєнко. Я в його батька колись усю молодість свою проішачив (Збан., Малин. дзвін, 1958, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глитаєнко — глитає́нко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- глитаєнко — -а, ч. Син глитая. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глитаєнко — ГЛИТАЄ́НКО, а, ч. Син глитая. Останнім приплив із своїми краянами Федір Андріяка, .. який щоліта бився на сільських храмах з хутірськими глитаєнками (О. Гончар); Підводжу очі, а то наш-таки сільський один, глитаєнко. Я в його батька колись усю молодість свою проішачив (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- глитаєнко — див. багатий Словник синонімів Вусика