глядь

ГЛЯДЬ, виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь.

Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! Пожар! (Шевч., II, 1953, 98);

Розглядаю афішу коло театру Франка, аж глядь — Шумський (Вітч., 8, 1958, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глядь — глядь вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. глядь — виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глядь — Глип, гульк, диви, зирк, луп, ник Словник чужослів Павло Штепа
  4. глядь — ГЛЯДЬ, виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. Підкотили бричкою, глядь – річка замерзла (В. Близнець). Словник української мови у 20 томах
  5. глядь — Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. І. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка