гноячок
ГНОЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до гноя́к.
Найчастіше зустрічаються гноячкові висипи і маленькі гноячки поблизу нігтів (Хвор. дит. віку, 1955, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноячок — гноячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гноячок — -чка, ч. Зменш. до гнояк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гноячок — ГНОЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до гноя́к. Найчастіше зустрічаються гноячкові висипи й маленькі гноячки поблизу нігтів (з наук. літ.); Гноячок може самостійно підсохнути в кірочку й безслідно зникнути за 3–5 днів або прорвати (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гноячок — ГНОЯЧО́К (пухирець із гноєм на шкірі), ПУ́СТУЛА спец. Словник синонімів української мови