гнучко
ГНУ́ЧКО. Присл. до гнучки́й.
Несподівано вулицею гнучко пройшла дівчина з коромислом через плече (Стельмах, Хліб.., 1959, 188);
*Образно. Дівчина чутливо проникала в його настрій і якось гнучко потрапляла за бігом його невеселих думок (Вол.,Озеро.., 1959, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнучко — гну́чко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гнучко — Присл. до гнучкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнучко — ГНУ́ЧКО. Присл. до гнучки́й. Вулицею гнучко пройшла дівчина з коромислом через плече (М. Стельмах); Линва йде під воду, гнучко, зміїсто, ніби навіки ховається в стрімкому потоці ріки (Ю. Словник української мови у 20 томах