гніздище
ГНІЗДИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до гніздо́ 1, 2, 4.
Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять… (Вирган, Квіт. береги, 1950, 12);
— Чи то ж гарно буде, як він часом випадком од когось дізнається, що завів знайомість з якимсь кодлом прохачів: з вами, з Галецькою, з Мокрієвською, та що й я з того гніздища? (Н.-Лев., IV, 1956, 345).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гніздище — гнізди́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гніздище — -а, с. Збільш. до гніздо 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гніздище — ГНІЗДИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до гніздо́ 1, 2, 4. Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять... (І. Словник української мови у 20 томах
- гніздище — див. барліг Словник синонімів Вусика
- гніздище — Гніздище, -ща с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122. Словник української мови Грінченка