гніздовий

ГНІЗДОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гніздо́ 1;

// Який будує гнізда.

Використовується.. м’ясо гніздових птахів, їх шкіра, пух і перо (Наука.., 2, 1958, 19);

// Який утворює гнізда (у 4 знач.) або розташований гніздами.

Характерним для Полісся в 30-х роках XX ст. було розкидане гніздове селище (Матеріали з етногр.., 1956, 53).

◊ Гніздова́ сівба́; Гніздове́ саді́ння; Гніздови́й спо́сіб посі́ву — спосіб сівби (садіння, посіву) рослин, при якому в кожне гніздо (у 6 знач.) кидають по кілька насінин.

Позитивні досліди гніздової сівби лісу дають можливість створити на межах колгоспних полів стійкі швидкоростучі дубові насадження (Рад. Укр., 7.УІІІ 1949, 2);

При гніздовому способі посіву насіння висівається окремими гніздами, по 5-7 клубочків у кожне гніздо (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гніздовий — гніздови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гніздовий — -а, -е. Прикм. до гніздо 1). || Який будує гнізда. || Який утворює гнізда (у 4 знач.) або розташований гніздами. Гніздова сівба. Гніздовий наряд — оперення молодих птахів до першої линьки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гніздовий — ГНІЗДОВИ́Й, а́, е́. Стос. до гнізда (у 1, 4, 8 знач.). Розглядається видовий склад і щільність гніздового населення птахів екосистем з перевагою чагарникового і деревного типів рослинності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах