1. Словник української мови в 11 томах

гогонути

ГОГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до гогота́ти 1, 3.

Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (Вас., II, 1959, 63);

Не вспіла бричка зникнути з очей, як уся кумпанія так і гогонула і довго качалася од реготу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гогонути — гогону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гогонути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гоготати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гогонути — ГОГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до гогота́ти 1, 3. Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (С. Васильченко); Не вспіла бричка зникнути з очей, як уся кумпанія так і гогонула і довго качалася од реготу (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах