головбух

ГОЛОВБУ́Х, а, ч. Скорочення: головний бухгалтер.

Вусатий головбух, не здіймаючи кашкета з потилиці, своєю діловитістю відповідав настроям ревізії (Ле, Міжгір’я, 1953, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головбух — головбу́х іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. головбух — -а, ч. Скорочення: головний бухгалтер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головбух — ГОЛОВБУ́Х, а, ч. Скорочення: головний бухгалтер. Вусатий головбух, не здіймаючи кашкета з потилиці, своєю діловитістю відповідав настроям ревізії (Іван Ле); Я тут головбух, нарівні з директором відповідаю за все і тому не дозволю посилати державні машини на приватні лани! (М. Циба). Словник української мови у 20 томах