1. Словник української мови в 11 томах

голощак

ГОЛОЩА́К, а́,ч., діал. Пісна рідка страва.

[Петро:] Ходім до хазяїна, нехай побаче [побачить], яким хлібом нас годує Ліхтаренко. А ось і борщ-голощак! (К.-Карий, II, 1960. 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голощак — голоща́к іменник чоловічого роду пісна рідка страва діал. Орфографічний словник української мови
  2. голощак — -а, ч., діал. Пісна рідка страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голощак — ГОЛОЩА́К, а́, ч., діал. Пісна рідка страва. [Петро:] Ходім до хазяїна, нехай побаче [побачить], яким хлібом нас годує Ліхтаренко. А ось і борщ-голощак! (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах