голубенький

ГОЛУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до голуби́й.

Ну, й спідниця ж!.. Голубенька, ще й з квіточками з червоненькими… (Тесл., Вибр., 1950, 30);

Голубенька бабка погойдувалась на соломинці, розправляла прозорі крильцята (Ю. Янов., І, 1958, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубенький — голубе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голубенький — -а, -е. Пестл. до голубий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубенький — ГОЛУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до голуби́й. Вандзя здивовано підвела голубенькі оченята і поморщилася (В. Малик); – Ну, й спідниця ж!.. Голубенька, ще й з квіточками з червоненькими... (А. Тесленко); Голубенька бабка погойдувалась на соломинці, розправляла прозорі крильцята (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. голубенький — див. голубий Словник синонімів Вусика
  5. голубенький — Голубий, -а, -е 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849) 108. 2) О масти вола: темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41. ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16. Словник української мови Грінченка