голубничок
ГОЛУБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до голубни́к.
Гула, гула голубонька, з голубничка йдучи; Заплакала дівчинонька, за нелюба йдучи (Чуб., V, 1874, 627).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубничок — голубничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- голубничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до голубник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубничок — ГОЛУБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до голубни́к. Гула, гула голубонька, з голубничка йдучи; Заплакала дівчинонька, за нелюба йдучи (з народної пісні); Нiбито прилинула звiдкiлясь невiдома Степанковi голубка, сiла на голубничок, на ту поличку, що навскоси по даху прибита (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
- голубничок — Голубник, -ка м. Голубятня. Харьк. ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120. Словник української мови Грінченка