голубовод
ГОЛУБОВО́Д, а, ч. Той, хто розводить, тримає голубів; голубар.
Він [О. Вишня] боровся за те.., щоб усе більшало голубоводів (Рад. Укр.,28.1 1958, 3);
// Фахівець з голубівництва.
В комуну приїхав інструктор-голубовод (Донч., І, 1956, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубовод — голубово́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- голубовод — -а, ч. Той, хто розводить, тримає голубів; голубар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубовод — ГОЛУБОВО́Д, а, ч., заст. Те саме, що голубівни́к. Кость з малих років був завзятим голубоводом (О. Донченко); // Фахівець із голубівництва. Інструктор-голубовод. Словник української мови у 20 томах