1. Словник української мови в 11 томах

голубіння

ГОЛУБІ́ННЯ, я, с. Те саме, що голу́блення.

І справді, після того [покумання] вони ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок, пестощі та голубіння веселих надій (Мирний, II, 1954, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубіння — голубі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. голубіння — -я, с. Те саме, що голублення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубіння — ГОЛУБІ́ННЯ, я, с. Те саме, що голу́блення. І справді, після того [покумання] вони ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок, пестощі та голубіння веселих надій (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах