голуб’ятник

ГОЛУБ’Я́ТНИК, а, ч.

1. Те саме, що голубово́д.

Голуб’ятники оглядали голубеня, вихали на руці, щоб воно показало корпус (Збірник про Кроп., 1955, 32);

Завзятий голуб’ятник, він міг годинами гасати з малечею по селу за голубами (Гончар, Таврія.., 1957, 11).

2. Ловчий хижий птах (яструб, сокіл і т. ін.), якого випускають на голубів.

Раптом з-за чагарника виринув яструб-голуб’ятник (Коп., Як вони.., 1961, 139).

3. розм. Те саме, що голубни́к.

Господар, худий, астматичний пенсіонер, стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб’ятник (Мушк., День.., 1967, 143).