1. Словник української мови в 11 томах

голуб’ячий

ГОЛУБ’Я́ЧИЙ, а, е. Те саме, що голуби́ний 1.

— Уявіть собі півдюжини засмажених голуб’ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Збан., Єдина, 1959, 104);

Стихла, замовкла туга голуб’яча (Метл. і Кост., Тв., 1906, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голуб’ячий — Голуб’я́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)