гольтіпа

ГОЛЬТІПА́, и́, ж. Збірн. до гольтіпа́ка 1; голота.

Іще там єсть до півдесятка [війська], Но дріб’язок і гольтіпа (Котл., І, 1952, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гольтіпа — гольтіпа́ іменник жіночого роду голота збірн., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. гольтіпа — -и, ж. Збірн. до гольтіпака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гольтіпа — ГОЛЬТІПА́, и́, ж., заст., зневажл. Збірн. до гольтіпа́ка 1; голота. Іще там єсть до півдесятка, Но дріб'язок і гольтіпа (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. гольтіпа — див. бідний Словник синонімів Вусика
  5. гольтіпа — БІДНО́ТА́ (збірн. — бідні люди), БІДО́ТА розм., БІДНЯ́ЦТВО розм., ЗЛИДО́ТА підсил., ЗЛИДНЯ́ зневажл. рідше, ГОЛО́ТА заст., ГОЛЬ заст. зневажл., ГОЛЬТІПА́ заст. зневажл., рідше, СІРО́МА заст., СІРОМА́ШНЯ заст. рідко, БІДА́ЦТВО рідко, ХАРПА́ЦТВО рідко. Словник синонімів української мови
  6. гольтіпа — Гольтіпа, -пи ж. соб. = голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа. Котл. Ен. VI. 19. Словник української мови Грінченка