гольф

ГОЛЬФ, а, ч. Гра, за правилами якої м’яч заганяють в ямки або лунки через різні штучні перешкоди.

— Тепер візьмемо гру в гольф.. Мета гри — загнати [м’яч] в ямку найменшою кількістю ударів (Ю. Янов., II, 1958, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гольф — гольф іменник чоловічого роду гра Орфографічний словник української мови
  2. гольф — ГОЛЬФ – ГОЛЬФИ Гольф1, -у. Спортивна гра. Гольф2, -а. Светр. Гольфи, -ів, мн. розм. Короткі штани на манжетах, що застібаються під коліном; шкарпетки, панчохи до колін. Літературне слововживання
  3. гольф — -а, ч. Гра, за правилами якої м'ячик заганяють в лунки через штучні перешкоди різними за вагою та формою ключками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гольф — ГОЛЬФ, ч. 1. род. у. Гра, за правилами якої м'яч заганяють ключкою в лунки, обминаючи різні штучні перешкоди. – Тепер візьмемо гру в гольф .. Мета гри – загнати [м'яч] в ямку найменшою кількістю ударів (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. гольф — (англ. golf) поширена в США, Канаді, Великобританії та інших країнах спортивна гра на майданчику з доріжками – трасами, в кінці яких розташовано лунки. Мета гри – прогнати м’яч ключками по всіх доріжках і загнати його в лунки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гольф — Спортивна гра на спеціально підготованому полі; під час гри необхідно подолати трасу, почергово влучаючи м'ячем у 18 понумерованих заглиблень у землі, зробивши при цьому якнайменшу кількість ударів; по м'ячу, виготовленому з тугої пружної ґуми, б'ють дерев'яною або металевою ключкою. Універсальний словник-енциклопедія