1. Словник української мови в 11 томах

голісінький

ГОЛІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім голий.

Тим часом синя хвиля Ганнусю виносить. Голісінька, стрепенеться, Сяде на пісочку… (Шевч., 1, 1951, 168);

Он яка зима у великому місті. Снігу тільки й усього, що в скверах та на дахах будинків, а тротуари голісінькі, мов тік (Вільде, На порозі, 1955, 196);

Голова голісінька, як долоня (Кв.-Осн., II, 1956, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голісінький — голі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голісінький — -а, -е. Зовсім голий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голісінький — ГОЛІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім голий. Голова голісінька, як долоня (Г. Квітка-Основ'яненко); Тим часом синя хвиля Ганнусю виносить. Голісінька, стрепенеться, Сяде на пісочку... (Т. Шевченко); Он яка зима у великому місті. Словник української мови у 20 томах
  4. голісінький — ГО́ЛИЙ (про людину, частини тіла — без одягу), ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ОГО́ЛЕНИЙ (перев. про частини тіла). Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (М. Коцюбинський); Черниш, голий по пояс, лежав спокійно (О. Словник синонімів української мови
  5. голісінький — Голі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. голісінький — Голісінький, -а, -е Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24. Словник української мови Грінченка