1. Словник української мови в 11 томах

гончарний

ГОНЧА́РНИЙ, а, е. Стос. до гончарства.

Стояли [на підвіконні] різні гончарні вироби, від величезних ваз до іграшкових коників та півників-свистунів (Головко, II, 1957, 450);

До зими готовий буде Цех гончарний (Дор., Серед степу.., 1952, 121).

∆ Гонча́рний круг — те саме, що Гонча́рський круг ( див. гонча́рський).

Ще пізніше почали ліпити посуд з самої глини. Нарешті, ввійшов у вжиток гончарний круг (Іст. СРСР, І, 1956, 6);

Співала ж вона — і гончарний круг обертаючи, і снопи в’яжучи, і городину полючи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гончарний — гонча́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гончарний — ГОНЧАРНИЙ – ГОНЧАРСЬКИЙ Гончарний. Який стосується гончарства: гончарний круг, гончарний цех, гончарна глина, гончарний промисел, гончарне виробництво, гончарне ремесло, гончарні вироби. Гончарський. Літературне слововживання
  3. гончарний — [гончарнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. гончарний — -а, -е. Стос. до гончарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гончарний — ГОНЧА́РНИЙ, а, е. Стос. до гончарства. Стояли [на підвіконні] різні гончарні вироби, від величезних ваз до іграшкових коників та півників-свистунів (А. Головко); До зими готовий буде Цех гончарний (П. Словник української мови у 20 томах
  6. гончарний — Гончарний і ганчарний, -а, -е = гончарський Глина гончарна. Вас. 182. Словник української мови Грінченка