1. Словник української мови в 11 томах

горбатитися

ГОРБА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, недок., розм. Те саме, що го́рбитися.

Сухий і довготелесий Татарченко.. горбатився над столом, вбирав у плечі голову, погоджувався (Донч., І, 1956, 420);

Помітно змінився і Остап: плечі повужчали, горбатилась спина, обличчя сіре й худюще (Кочура, Зол. грамота, 1960, 535).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбатитися — горба́титися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. горбатитися — -ачуся, -атишся, недок., розм. 1》 Те саме, що горбитися. 2》 Тяжко працювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбатитися — ГОРБА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, недок., розм. Те саме, що го́рбитися. Сухий і довготелесий Татарченко .. горбатився над столом, вбирав у плечі голову, погоджувався (О. Словник української мови у 20 томах
  4. горбатитися — див. працювати Словник синонімів Вусика
  5. горбатитися — СУТУ́ЛИТИСЯ (про людину — триматися сутуло, висуваючи наперед плечі; про спину — трохи згинатися), ГО́РБИТИСЯ, ГОРБА́ТИТИСЯ розм. Йому ніколи не доводилось говорити на зборах. Сутулячись і червоніючи, він встав (Ю. Словник синонімів української мови