гордливий

ГОРДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гордівли́вий.

— О, прошу, тільки без цього… гордливого, але безславного слова (Ле, Наливайко, 1957, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордливий — гордли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. гордливий — -а, -е, рідко. Те саме, що гордівливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордливий — ГОРДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гордівли́вий. – О, прошу, тільки без цього... гордливого, але безславного слова (Іван Ле); Дивак сумний і небезпечний, Що в небі чи в безодні зріс, Цей ангел чи гордливий біс, – Що ж він? (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
  4. гордливий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  5. гордливий — ГО́РДИЙ (сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність), ГОРДОВИ́ТИЙ, АМБІ́ТНИЙ, ГОРДІВЛИ́ВИЙ, ГОРДЛИ́ВИЙ, ДУ́МНИЙ, ДУМЛИ́ВИЙ, ЧИ́ННИЙ розм. (сповнений почуття власної гідності). — Ти не знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (С. Словник синонімів української мови