1. Словник української мови в 11 томах

гористий

ГОРИ́СТИЙ, а, е. Покритий горами (у 1 знач.).

Поверхня країни [Індонезії] здебільшого гориста, хоча тут немало і низинних місць, вкритих розкішною тропічною рослинністю (Наука.., 7,1958, 51);

Через півгодини вітер підняв туман, і за п’ять-шість миль від пароплава з’явився гористий берег, укритий білими полотнами снігу й криги (Трубл., І, 1955, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гористий — гори́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гористий — -а, -е. Покритий горами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гористий — Горяний, горянський, гірський, верховинний, верховинський Словник чужослів Павло Штепа
  4. гористий — ГОРИ́СТИЙ, а, е. Покритий горами (у 1 знач.). Через півгодини вітер підняв туман, і за п'ять-шість миль від пароплава з'явився гористий берег (М. Трублаїні); Місцевість тут гориста, всіяна лісами та перелісками (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. гористий — ГОРИ́СТИЙ (покритий горами, пагорбами), ГІРСЬКИ́Й, ГО́РЯНИЙ, ГОРОВИ́Й рідше, ГОРОВИ́ТИЙ рідше; НАГІ́РНИЙ (про берег). В тому місці.. околиця гориста і скеляста (О. Словник синонімів української мови