1. Словник української мови в 11 томах

горищний

ГОРИ́ЩНИЙ, а, е. Прикм. до гори́ще.

Горищний простір господарської будови використовують для зберігання кормів (Жилий буд. колгоспника, 1956, 14);

// Який знаходиться на горищі.

Ось він стоїть на ній [хаті], орудуючи сокирою й ломом. Поруч жінка розриває вилами горищний хлам (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горищний — гори́щний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горищний — -а, -е. Прикм. до горище. || Який знаходиться на горищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горищний — ГОРИ́ЩНИЙ, а, е. Прикм. до гори́ще. Через горищне вікно ми перебралися в човен (В. Нестайко); Горищний простір господарської будови використовують для зберігання кормів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах