1. Словник української мови в 11 томах

горлохват

ГОРЛОХВА́Т, а, ч., розм. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе.

— Не піду їм [мельникові з сином] допомагати, — рішуче заявив чийсь голос. — Самі б ви про совість подумали. Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (Шиян, Баланда, 1957, 62);

— Невже горлохвати вас зовсім оглушили? Невже ви перестали чути дружні голоси? (Шовк., Інженери, 1956, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлохват — горлохва́т іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлохват — -а, ч., розм. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлохват — ГОРЛОХВА́Т, а, ч., зневажл. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе. – Ви, Федоре, Івановичу, кажете .. переобрати комітет. Трудна це справа. Горлохватів за них багато (А. Словник української мови у 20 томах
  4. горлохват — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  5. горлохват — РВАЧ розм. (той, хто нечесним способом намагається здобути для себе якнайбільшу матеріальну вигоду), ГОРЛОХВА́Т розм. Він розуміє, що чорна дошка й чорна каса потрібні для прогульників, літунів, рвачів (А. Шиян); — Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян). Словник синонімів української мови