горохвяник
ГОРО́ХВЯНИК, а, ч. Млинець з горохового борошна.
Вже він і гречаники, і горохвяники, і млинці, і буханці, і пиріжки торгував (Кв.-Осн., II, 1956, 476);
— Ох, як ловко пахне, мабуть, горохвяники пекли? (Григ., Вибр., 1959, 225).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горохвяник — горо́хвя́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горохвяник — -а, ч. Млинець із горохового борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горохвяник — ГОРО́ХВЯНИК, а, ч. Млинець із горохового борошна. Вже він і гречаники, і горохвяники, і млинці, і буханці, і пиріжки торгував (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ох, як ловко пахне, мабуть, горохвяники пекли? (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
- горохвяник — Горо́хвяник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)