гороховище

ГОРОХОВИ́ЩЕ, а, с. Поле, з якого зібрано горох.

По гороховищу розмістять озиму пшеницю (Рад. Укр., 24.УІ 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гороховище — -а, с. Поле, з якого зібрано горох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гороховище — ГОРОХОВИ́ЩЕ, а, с. Поле, з якого зібрано горох. По гороховищу планується посіяти озиму пшеницю (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. Гороховище — Горохо́вище іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови