горіховий
ГОРІ́ХОВИЙ, а, е. Прикм. до горі́х.
Гостро пахне горіховий лист, шелестить шовкова трава (Кучер, Дорога.., 1958, 155);
Чим далі на північ зростають горіхові дерева, тим більшого пошкодження зазнають вони від низьких температур (Допов. АН, 6, 1950, 473);
Кидає [підліток] горіхове лушпиння в інші ряди, звідти відповідають тим же, сміх, крик (Л. Укр., II, 1951, 524);
// Зробл. з деревини ( див. деревина́) горіха.
Горіхова шафа для убрання.. і комод з білизною свідчили про колишню заможність (Фр., VII, 1951, 20);
// Вигот. з плодів горіха.
Юра запевняв, що через місяць.. у них буде справжня горіхова олія! (Ле, Клен. лист, 1960, 161);
// у знач. ім. горі́хові, вих, мн. Назва родини видів дерев і кущів, до яких належать волоський та інші горіхи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горіховий — горі́ховий прикметник Орфографічний словник української мови
- горіховий — -а, -е. Прикм. до горіх. || Зробл. з деревини (див. деревина) горіха. || Вигот. з плодів горіха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горіховий — ГОРІ́ХОВИЙ, а, е. Прикм. до горі́х. Кидає [підліток] горіхове лушпиння в інші ряди, звідти відповідають тим же, сміх, крик (Леся Українка); Гостро пахне горіховий лист (В. Словник української мови у 20 томах
- горіховий — Горі́ховий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горіховий — Горіховий, -а, -е Орѣховый. Горіхова лушпайка. Ой піду я у вишневий садочок та вирву горіховий листочок. Грин. ІІІ. 349. Сіделечко горіхове. Чуб. V. 305. Словник української мови Грінченка