господинька
ГОСПОДИ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до господи́ня.
Михайло першим поклав ложку, повернувся до Настуні. — Спасибі тобі, господинько, — і подарував їй чарівну усмішку (Збан., Сеспель, 1961, 346).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- господинька — господи́нька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- господинька — -и, ж. Зменш.-пестл. до господиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- господинька — ГОСПОДИ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до господи́ня. Михайло першим поклав ложку, повернувся до Настуні. – Спасибі тобі, господинько, – і подарував їй чарівну усмішку (Ю. Збанацький); Господинька посміхнулася, зітхнула, і на її грудях поворухнулась коса (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах