1. Словник української мови в 11 томах

гостроконечник

ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, яке використовували як наконечник списа або як мисливський ніж.

Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам’яні гостроконечники та скребачки (Іст. СРСР, І, 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостроконечник — гостроконе́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гостроконечник — -а, ч. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, що його використовували як наконечник списа або як мисливський ніж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостроконечник — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кремінне знаряддя із загостреними кінцями і краями, яке в давнину використовували як наконечник списа або як мисливський ніж. Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам'яні гостроконечники та скребачки (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах