1. Словник української мови в 11 томах

гостролистий

ГОСТРОЛИ́СТИЙ, а, е. З гострим листям; з листям, яке звужується на кінці.

І вздовж, і впоперек по грядках гуляли в хрещика зелені ряди гостролистої кукурудзи та широколистого соняшника (Н.-Лев., І, 1956, 85);

Після обіду Кардаш попрямував знайомою стежкою і непомітно опинився біля тих гостролистих кленів, які садив разом з Тонею (Жур., Звич. турботи, 1960, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостролистий — гостроли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гостролистий — -а, -е. З гострим листям; з листям, яке звужується на кінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостролистий — ГОСТРОЛИ́СТИЙ, а, е. З гострим листям; з листям, яке звужується на кінці. І вздовж, і впоперек по грядках гуляли в хрещика зелені ряди гостролистої кукурудзи та широколистого соняшника (І. Словник української мови у 20 томах
  4. гостролистий — Гостролистий, -а, -е Съ длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурузи. Левин. І. 28. Словник української мови Грінченка