1. Словник української мови в 11 томах

гострословити

ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно.

Вони надто вільно почувають себе, безліч розваг знаходять, гострословлять, жартують, вдаються на всякі вигадки (Горд., І, 1959, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострословити — гостросло́вити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гострословити — -влю, -виш; мн. гострословлять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострословити — ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Розмова з Шевченком ніколи не могла викликати нудьги і була надзвичайно приємною: він умів доречно жартувати, гострословити... Словник української мови у 20 томах
  4. гострословити — див. жартувати; насміхатися Словник синонімів Вусика