1. Словник української мови в 11 томах

грабки

ГРАБКИ́, і́в, мн. Пристрій до коси у вигляді невеличких граблів з довгими зубцями.

Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками (Мирний, IV, 1955, 243);

Старанно, з потроєною пильністю я виносив грабки так, щоб покіс лягав рівно ніби по шнуру, стебло до стеблини на всю довжину гін (Сенч., Опов., 1959, 255).

◊ Коси́ти на грабки́ — косити косою з грабками.

І косять жито на грабки. Бува, під інший рік, як очерет, уродить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабки — грабки́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. грабки — -ів, мн. Пристрій до коси у вигляді невеличких граблів із довгими зубцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабки — ГРАБКИ́, і́в, мн. Пристрій до коси у вигляді невеличких граблів з довгими зубцями. Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками (Панас Мирний); Старанно, з потроєною пильністю я виносив грабки так, щоб покіс лягав рівно ніби по шнуру... Словник української мови у 20 томах
  4. грабки — Грабки́, -кі́в, -ка́м, -ка́ми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. грабки — Грабки, -ків м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). косити на грабки. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. івана. раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10. Словник української мови Грінченка