1. Словник української мови в 11 томах

градус

ГРА́ДУС, а, ч.

1. Одиниця виміру плоского кута, що дорівнює частини прямого кута.

За добу він [Місяць] проходить видимий шлях, який вимірюється кутом 13,5 градуса (Бесіди про всесвіт, 1953, 13);

// Одиниця виміру дуги кола, що дорівнює довжини кола.

Градуси довготи на глобусі і карті півкуль позначаються по екватору (Фіз. геогр., 5, 1956, 73).

2. Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.).

В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Л. Укр., V, 1956, 16);

Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Гончар, Таврія.., 1957, 702);

Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шк. гігієна, 1954, 87).

3. Умовна одиниця вмісту алкоголю в деяких напоях.

Я випив не солодкого вина, а повнісіньку чарку тієї оковитої, що зветься «старкою» і має аж 43 градуси! (Грим., Подробиці.., 1956, 91);

[Вітровий:] Що ж, друг не приїхав, а горілка стоїть, ще градуси повтікають (Корн., II, 1955, 219);

// тільки мн., перен., ірон. Спиртне.

Задорожній носом чув, де градусами пахне (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 287).

◊ Під гра́дусом — у стані сп’яніння; напідпитку.

Ось одчиняються двері і з’являються два суб’єкти.. Обидва під градусом (Вас., IV, 1960, 19);

Жигай.. зрозумів, що баба Зуйка вже під повним градусом, і з опаскою накрив склянки рукою (Шиян, Баланда, 1957, 88).

4. перен. Ступінь або міра чого-небудь.

Його [Орлюка] запал досяг такого високого градуса пристрасті, що, тільки втративши майже всю кров, він якось немовби втратив злість, засумував і, танучи, як віск на сонці, упав (Довж., І, 1958, 286);

Обличчя піднялось на градус, що зветься: увага (Трубл., І, 1955, 132).

5. заст. Підвищення в класі, на якому стоять стіл і крісло вчителя.

І немов орел слідить [стежить] згори за добичею, так і він, озираючись по класу, зійшов із підвищеного градуса і почав свій обхід (Фр., І, 1955, 250);

Не вірячи власним очам, катехит обережно ступає з градуса вниз і, на превеликий соблазн [спокусу] усього класу, вдруге перечитує дражливе теологічне питання (Кол., Терен.., 1959, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градус — Гра́дус: — підвищення в класі, де стоять стіл і крісло учителя [I] — підвищення в класі, на якому стоять стіл і стілець учителя [15] Словник з творів Івана Франка
  2. градус — гра́дус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. градус — [градус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. градус — Градус — degree — Grad — 1).Одиниця виміру температури. Розрізняють Г. шкали Кельвіна (К), Цельсія (ОС), Реомюра (ОR), Фаренгейта (ОF). 1 К = 1 ОС = 0,8 ОR = 1,8 ОF. 2). Гірничий енциклопедичний словник
  5. градус — -а, ч. 1》 Одиниця виміру плоского кута, що дорівнює 1/90 частині прямого кута. || Одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола. 2》 Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). Градус Кельвіна (град. K) — див. кельвін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. градус — 1. ступінь 2. 1/360-та частина кола Словник чужослів Павло Штепа
  7. градус — ГРА́ДУС, а, ч. 1. Одиниця виміру плоского кута, що дорівнює 1/90 частини прямого кута. За добу він [Місяць] проходить видимий шлях, який вимірюється кутом 13,5 градуса (з наук.-попул. літ.); // Одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола. Словник української мови у 20 томах
  8. градус — гра́дус (від лат. gradus – крок, ступінь) 1. Одиниця виміру кутів і дуг. 2. Одиниця виміру температури. 3. Одиниця виміру алкоголю в напої. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. градус — (º) одиниця вимірювання плоского кута, рівна 1/360 повного кута (360º); 1º = 60’ = 360” = (π /180) рад — 1,745329 ∙ 10-2 рад. Універсальний словник-енциклопедія
  10. градус — під гра́дусом, рідше під гра́дусами, жарт. У стані сп’яніння; напідпитку. Відчиняються двері і з’являються два суб’єкти: .. обидва під градусом (С. Васильченко); — Залиш мене, Шарко, ти під градусом! — з несподіваною різкістю кинув інженер (М. Фразеологічний словник української мови
  11. градус — ГРА́ДУС (одиниця виміру температури), СТУ́ПІНЬ заст. З неділі сеї вже почались морози градусів по 15 (Леся Українка); У нас два дні холодюка, мороз з вітром. Ступенів, певно — 18 (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  12. градус — Гра́дус, -са; -дуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. градус — рос. градус (від латин. gradus-крок, ступінь) — 1. Одиниця виміру кутів і дуг. 2. Одиниця виміру температури. 3. Одиниця виміру вмісту алкоголю в напої. Eкономічна енциклопедія
  14. градус — Градус, -са м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. ІІ. 79. Словник української мови Грінченка