1. Словник української мови в 11 томах

грамофонний

ГРАМОФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до грамофо́н.

Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (Шиян, Баланда, 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грамофонний — грамофо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грамофонний — -а, -е. Прикм. до грамофон. Грамофонна платівка — диск зі спеціальної пластмаси, який є носієм запису музичного твору, вокалу, декламації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грамофонний — ГРАМОФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до грамофо́н. Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (А. Шиян); // Признач. для грамофона. На розстелених на землі газетах, ряднах, клейонках розкладені були .. Словник української мови у 20 томах