графіті

ГРАФІ́ТІ, невідм., мн. Стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах споруд тощо.

Про поширення грамотності [в Ольвії] свідчать численні графіті — продряпані гострим предметом на глиняних посудинах і металевих виробах імена їх власників, посвяти божествам, заклинання та ін. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 258);

Всі відкриті в Софійському соборі графіті написані кирилівськими літерами — шрифтом, який покладений в основу сучасної російської, української та білоруської писемності (Радянська Україна, 3.III 1966, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графіті — (італ. < грец.) Схематичні рисунки й написи, продряпані на камені, виконані на мурованій стіні або на їх тинькованій поверхні. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. графіті — графі́ті множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. графіті — • графіті (італ. graffiti, букв. — видряпані) - написи та малюнки, виконані в давнину на стінах архіт. споруд, а також на різних предметах. Виявлені на старод. будівлях в Єгипті, Греції, Італії, на Пд. Франції тощо. На тер. України найвідомішими є... Українська літературна енциклопедія
  4. графіті — ГРАФІ́ТІ, невідм., мн. 1. Стародавні написи, малюнки, прокреслені гострими предметами на посуді, стінах і т. ін. Давньоруська мова та її орфографія представлені й у графіті Софії Київської (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. графіті — невідм., мн. Стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, пряслицях, стінах тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. графіті — графі́ті (італ. graffiti, букв. – віддряпані) стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, пряслицях, стінах споруд тощо. Словник іншомовних слів Мельничука