граючий
ГРА́ЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до гра́ти².
Очі матері стрілися з граючими оченятами дочки (Мирний, І, 1954, 253).
2. у знач. ім. гра́ючий, чого, ч. Те саме, що грач.
— Що за вальса граєте, пане? — спитала Аглая-Феліцітас, задержуючися в переході коло граючого, й нагнулася через хвильку над нотами (Коб., III, 1956, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- граючий — гра́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- граючий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до грати II. 2》 у знач. прикм. Граючий тренер. Граючий менеджер — менеджер, який поряд із виконанням функцій контролю за іншими працівниками та менеджерами сам є виконавцем. Великий тлумачний словник сучасної мови