1. Словник української мови в 11 томах

гребелька

ГРЕБЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гре́бля.

— Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, тільки бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку (Укр.. казки, 1951, 37);

Старенька гребелька заросла з обох боків темною сумовитою вільшиною (Вас., II, 1959, 191);

Данька аж розсмішило, що садівник з серйозним виглядом будує якісь іграшкові гребельки (Гончар, Таврія.., 1957, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребелька — гре́бе́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гре́бе́льки Орфографічний словник української мови
  2. гребелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до гребля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гребелька — див. гатка Словник синонімів Вусика
  4. гребелька — Гре́бе́лька, -льки, -льці; -бельки́, -бельо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гребелька — Гребелька, -ки ж. ум. отъ гребля. Словник української мови Грінченка