грибок

ГРИБО́К, бка́, ч.

1. Зменш.-пестл. до гриб 1.

[Мавка:] Що ж там? Я шукала ягідок, грибків… (Л. Укр., III, 1952, 207);

А ось пеньок з опеньками! А он іще грибок! Малята повні жменьки їх кладуть у козубок (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 81).

2. біол. Нижчий споровий рослинний мікроорганізм.

Вологі качани [кукурудзи] легко уражаються цвіллю та іншими грибками і бактеріями (Наука.., 9, 1956, 20);

Де ще мав би він можливість годинами працювати над мікроскопом, з подивом дізнаючись, що на коріннях дуба поселяються цілі колонії особливо корисного грибка..? (Гончар, Таврія, 1952 244).

3. Споруда у вигляді гриба для захисту від сонця, дощу і т. ін.

На протилежному березі білий пісок був густо усіяний людьми, парасольками, кольоровими грибками й кіосками (Панч, Ерік.., 1950, 55).